Зустрічай, УПЛ! Колос: Підкорювачі вершин

Зустрічай, УПЛ! Колос: Підкорювачі вершин

Майже тиждень тому команда Руслана Костишина здійснила історичне досягнення. У поєдинку за право грати в УПЛ «Колос» впевнено переграв одеський «Чорноморець» (2:0), оформивши таким чином, квиток у вищий сезон на прийдешній сезон.

Вас дійсно здивувало, що еліту поповнив клуб з села? А «Колос» це заслужив! Семи років від роду, ковалівській клуб протягом всієї своєї маленької, але гордої історії демонстрував незмінний поступальний рух вгору. Починалося все з чемпіонату Київської області, продовжилося успіхами в аматорському чемпіонаті, і з сезону 2015/16 «Колос» отримав статус професійного клубу. Такому прогресу було пояснення. Структурно ковалівський клуб розвивався стрімко, і друголігові амбіції не здавалися чимось неймовірним.

Так і вийшло на ділі. Другий дивізіон для команди, яку з самого початку очолив відомий у минулому хавбек Руслан Костишин, став прохідним випробуванням. Ковалівці здійснили бліц-криг, витончено і легко вигравши турнір. При цьому клубне керівництво вже тоді не втомлювався повторювати, що і це для «Колоса» – аж ніяк не межа. Навіть більше — рано чи пізно команда з мальовничої Ковалівки ставитиме завдання виходу в еліту.

І не можна сказати, що ці слова сприймалися, як будівництво Нью-Васюків. Спочатку було помітно, що «Колос» реально тягне на серйозний довгограючий проект. З фінансами в клубі завжди був порядок, стадіон обіцяють побудувати сучасний, кваліфікований тренер і прогресуючий, склад – теж під стать, ребрендинг провели вдало, та і амбіції рости у всіх аспектах є. Ще взимку з Ковалівки доносилися обіцянки подвоїти клубний бюджет у разі виходу в УПЛ, і знаючі люди розуміли – це не просто обіцянки.

З розвитком клубу логічно підвищилася і його привабливість для досвідчених футболістів. Тим більше, Ковалівка, яку за вишколений зовнішній вигляд все частіше називають «українською Швейцарією», знаходиться в якихось сімдесяти кілометрах від Києва. Підкуповує і особистість наставника. Костишин рідко помилявся в кандидатурах новачків, підтримуючи приголомшливий мікроклімат в колективі. За коучем гравці готові йти хоч у вогонь, хоч у воду, і це, безсумнівно, теж зіграло свою роль.

Влітку минулого року чіткого завдання підвищитися в класі перед командою поставлено не було. Президент клубу Андрій Засуха (син засновників ковалівського дива) адекватно усвідомлював, що для цього має воєдино зійтися занадто багато факторів. І інфраструктуру потрібно вдосконалити (знову ж таки, мова про клубний стадіон), і склад хоча б точково посилити не завадить, а, головне, бажаючих оформити путівку в УПЛ надто вже багато. По-перше, відразу було ясно, що нагострили лижі в УПЛ клуби з міст-мільйонників – «Дніпро-1» і «Металіст 1925». По-друге, нікуди не поділися досвідчена «Волинь», зухвала «Оболонь-Бровар» і амбітний «Інгулець». І, нарешті, по-третє, де грати в разі передбачуваного підвищення в класі?. Здавалося б, питань більше, ніж відповідей…

…Але в підсумку вовк виявився не таким страшним, яким його малювали. Все вийшло, майже як у відомій пісні: «Ми їх не чекали, а вони вже прийшли». Всупереч численним прогнозами «Колос» відразу ж включився в битву за вищі місця. Грала команда Костишина не настільки видовищно, зате злагоджено і надійно. Перш за все, в обороні. Всього 18 пропущених м’ячів за підсумками першості – прекрасний показник. Ось тільки перемоги кувалися занадто вже натужно, але, на щастя, дуже вчасно «підсіли» конкуренти. Харків’яни видали жахливо слабку весну, а з «Волині» ще восени зняли шість очок. Як результат, хлопці Костишина фінішували на підсумковому другому місці, залишивши з носом і за бортом плей-офф більш розкручений «Металіст 1925». До всього іншого, Ковалівка увійшла в історію, як найменш населений (у селі проживає близько 1800 осіб) представник УПЛ. Ну, а стикова перемога над «Чорноморцем», незважаючи на три призначених пенальті у ворота одеситів, вийшла абсолютно справедливою і логічною. «Колос» просто не міг упустити історичний шанс увірватися в еліту і був банально сильнішим за опонента.

Вирішилося питання і з тимчасовою домашньою ареною. Спочатку планувалося, що в наступному сезоні команда буде приймати суперників на столичному НТК імені Баннікова, але з виходом в УПЛ плани дещо скоригувалися. Керівництво клубу, оновлену емблему якого до болю нагадує значок одного італійського гранда, тепер буде домовлятися про оренду стадіону «Динамо» (того, що імені Валерія Лобановського) або «Оболонь-Арени». А вже вірні вболівальники напевно не залишать команду без підтримки!

Немає сумнівів, що еліту поповнила ще одна тренерська команда. 42-річний Костишин не соромиться вчитися, заслужено потрапляючи в когорту найперспективніших тренерів країни. Причому під рукою у наставника немає зірочок навіть українського масштабу. Швидше, є ті, що колись подавали надії, проте з тих чи інших причин не заграли в колективах серйозніше. Як, наприклад, форвард Володимир Лисенко. Той самий, випускник динамівської академії, так і не заграв у рідному клубі, а потім об’їздив майже півкраїни. Зараз йому 31, і, схоже, саме в «Колосі» він нарешті знайшов довгоочікувану футбольну гармонію. Крім нього кістяк команди становлять настільки ж досвідчені Віталій Гавриш (автор обох голів у стиковому матчі), Вадим Мілько (грав у ФК «Харків»), Олександр Поздєєв, Андрій Сахневич («Олександрія» та запорізький «Металург»), Олександр Бондаренко та Євген Задоя. Знайомі прізвища, чи не правда?! Є й цікава молодь. Хавбеки Олег Ільїн і Денис Костишин (син тренера) подавали надії ще в дублі «Дніпра», і поступово прогресують у майстерності.

Цікавий за іменами і тренерський штаб. В помічниках у Костишина ходять Ярослав Вишняк (колись виступав за запорізький «Металург» і «Зорю»), білорус Сергій Кузнєцов («Металіст») і тренер воротарів В’ячеслав Кернозенко («Динамо», «Дніпро»). Ах так, і це ще не все! Посаду спортивного директора займає ще одна легендарна для нашого футболу особистість — не так давно завершив активні виступи Віталій Лисицький. Пам’ятаєте ще такого?

Очевидно, що для гідного виступу в УПЛ керівництву «Колоса» ще належить зробити чимало. Про інфраструктуру написано вище, до того ж не завадить і кадрове посилення. Думається, Костишин в цьому плані знову піде шляхом точкових придбань – так вже склалося історично. Ну, а поки Ковалівка заслужено торжествує. Трохи порадіє і візьметься підкорювати нові вершини. По-іншому «Колос» просто не може!

Джерело: UA-Football